%20%20-%20%20%20%20%20
Найдено совпадений - 6 за 0.00 сек.
 1. Дипломный проект - Часть здания среднесортного прокатного стана Калужского электрометаллургического завода | AutoCad
1. ВВЕДЕНИЕ
2. ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ ЧАСТЬ
3. АРХИТЕКТУРНО-СТРОИТЕЛЬНАЯ ЧАСТЬ
3.1. ОБЩАЯ ЧАСТЬ
3.2. ОБЪЁМНО-ПЛАНИРОВОЧНОЕ РЕШЕНИЕ
3.3. КОНСТРУКТИВНОЕ РЕШЕНИЕ
3.4. ТЕПЛОТЕХНИЧЕСКИЙ РАСЧЕТ СТЕНОВОГО ОГРАЖДЕНИЯ
4. РАСЧЁТНО-КОНСТРУКТИВНАЯ ЧАСТЬ
4.1. КОМПОНОВКА КАРКАСА
4.1.1. Характеристика кранов расчетной рамы.
4.1.2. Вертикальные размеры каркаса
4.1.3. Горизонтальные размеры каркаса
4.1.4. Конструкции покрытия, ограждающие конструкции
4.1.5. Схемы связей
4.2. ОПРЕДЕЛЕНИЕ НАГРУЗОК НА РАМУ КАРКАСА
4.2.1. Постоянные нагрузки
4.2.2. Снеговая нагрузка
4.2.3. Ветровая нагрузка на расчетную раму
4.2.4. Крановые нагрузки
4.3. СТАТИЧЕСКИЙ РАСЧЕТ РАМЫ КАРКАСА
4.3.1.Расчетная схема рамы
4.3.2. Статический расчёт рамы.
4.3.3. Схемы загружений рамы.
4.4. РАСЧЁТ И КОНСТРУИРОВАНИЕ СТРОПИЛЬНОЙ ФЕРМЫ (ПРОЛЁТ A - B).
4.4.1. Нагрузки на ферму.
4.4.2. Расчет фермы. Результаты.
4.4.3. Материал и расчётные длины элементов фермы
4.4.4. Подбор сечений стержней
4.4.4.1. Верхний пояс
4.4.4.2. Нижний пояс
4.4.4.3. Опорный раскос
4.4.4.4. Раскосы
4.4.4.5. Стойки
4.4.5. Расчёт узлов
4.5. РАСЧЕТ И КОНСТРУИРОВАНИЕ ПОДКРАНОВОЙ БАЛКИ
4.5.1. Определение крановых нагрузок
4.5.2. Статический расчёт балки
4.5.3. Определение размеров поперечного сечения подкрановой балки
4.5.4. Проверки
4.5.4.1. Выполняем проверку прочности нижнего (растянутого) пояса:
4.5.4.2. Проверка касательных напряжений:
4.5.4.3. Проверка жесткости балки:
4.5.4.4. Проверка местной устойчивости стенки балки
4.5.4.5. Проверка прочности.
4.5.5. Расчёт опорного ребра
4.5.6. Проверка поясных сварных швов
4.6. РАСЧЁТ СРЕДНЕЙ КОЛОННЫ РЯДА В.
4.6.1. Расчётные усилия и сочетания.
4.6.2. Компоновка колонны.
4.6.3. Определение расчётных длин колонн.
4.6.4. Подбор сечения и проверка элементов колонны.
4.6.4.1. Подбор сечения подкрановой части колонны.
4.6.4.2. Расчёт соединительной решётки.
4.6.4.3. Проверка устойчивости подкрановой части колонны (как единого стержня)
4.6.4.4. Подбор сечения и проверка верхней части колонны.
4.6.4.5. Расчёт базы колонны.
5. ТЕХНОЛОГИЯ ИЗГОТОВЛЕНИЯ МЕТАЛЛИЧЕСКИХ КОНСТРУКЦИЙ
5.1. ОБРАБОТКА МЕТАЛЛА
5.1.1. Технологические процессы при обработке
5.1.2. Расчёт оборудования и количества рабочих для обработки
5.2. СБОРОСВАРОЧНЫЕ РАБОТЫ
5.2.1. Технологические процессы
5.2.2. Технокарта на сборосварочные работы
5.2.3. Определение количества рабочих мест и рабочих.
5.3. ВАРИАНТНАЯ ЧАСТЬ – СРАВНЕНИЕ ПОПЕРЕЧНОГО И ПРОДОЛЬНОГО НАПРАВЛЕНИЙ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ В ЦЕХУ
5.4. ТЕХНИКО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ ИЗГОТОВЛЕНИЯ КОНСТРУКЦИЙ
5.4.1. Технологическая себестоимость изготовления конструкций
5.4.2. Съем продукции с 1 м2 производственных площадей цеха сборосварки, т/м2
5.4.3. Годовая выработка на одного работающего в цехе, т
6. ОСНОВАНИЯ И ФУНДАМЕНТЫ
6.1. АНАЛИЗ ИНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГИЧЕСКИХ УСЛОВИЙ ПЛОЩАДКИ
6.2. РАСЧЁТ СВАЙНЫХ ФУНДАМЕНТОВ.
6.2.1. Выбор глубины заложения ростверка.
6.2.2. Выбор несущего слоя.
6.2.3. Расчёт свайного фундамента для колонны ряда B
6.2.3.1. Определение несущей способности сваи.
6.2.3.2. Расчётная нагрузка на сваю
6.2.3.3. Расположение свай в плане, требования к конструированию ростверка.
6.2.3.4. Фактическая нагрузка на сваи, назначение вертикальных и горизонтальны размеров фундамента
6.2.3.5. Расчёт на продавливание.
6.2.3.6. Подбор арматуры.
6.2.3.7. Проверка давления под нижним концом сваи.
6.2.3.8. Расчёт осадки методом послойного суммирования.
6.2.4. Расчёт свайного фундамента для колонны ряда A
6.2.4.1. Определение несущей способности сваи.
6.2.4.2. Расчётная нагрузка на сваю
6.2.4.3. Расположение свай в плане, требования к конструированию ростверка.
6.2.4.4. Фактическая нагрузка на сваи, назначение вертикальных и горизонтальны размеров фундамента
6.2.4.5. Расчёт на продавливание.
6.2.4.6. Подбор арматуры.
6.2.4.7. Проверка давления под нижним концом сваи.
6.2.4.8. Расчёт осадки методом послойного суммирования.
7. ОРГАНИЗАЦИЯ УПРАВЛЕНИЯ СТРОИТЕЛЬСТВОМ
7.1. РАЗБИВКА ОСНОВНОГО ЗДАНИЯ НА ЗАХВАТКИ.
7.2. ОПРЕДЕЛЕНИЕ НОМЕНКЛАТУРЫ И ОБЪЁМОВ СТРОИТЕЛЬНО-МОНТАЖНЫХ РАБОТ.
7.3. ВЫБОР МЕТОДА ПРОИЗВОДСТВА РАБОТ.
7.4. ВЫБОР КОМПЛЕКТА МАШИН И МЕХАНИЗМОВ.
7.4.1. Выбор комплекта машин для земляных работ.
7.4.1.1. Выбор землеройных машин.
7.4.1.2. Выбор автомобилей – самосвалов
7.4.2. Выбор комплекта машин для монтажных работ
7.4.2.1. Технико-экономическое сравнение вариантов механизации монтажа.
7.4.2.2. Выбор грузоподъёмных механизмов для монтажа конструкций
7.5.ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТИ ВЫПОЛНЕНИЯ РАБОТ.
7.6. ОБЪЕКТНЫЙ СТРОЙГЕНПЛАН. 170 7.6.1. Расчёт временных административно-бытовых зданий. 170 7.6.2. Расчёт складов строительных материалов и конструкций. 171 7.6.3. Расчёт временного водоснабжения.
7.6.4. Расчёт временного электроснабжения.
7.6.5. Теплоснабжение площадки стоительства и здания.
7.6.6. Технико-экономические показатели.
8. ЭКОНОМИКА СТРОИТЕЛЬСТВА
ЛОКАЛЬНАЯ СМЕТА № 06-10-02
ЛОКАЛЬНЫЙ СМЕТНЫЙ РАСЧЕТ № 1
ЛОКАЛЬНЫЙ СМЕТНЫЙ РАСЧЕТ № 2
ЛОКАЛЬНЫЙ СМЕТНЫЙ РАСЧЕТ № 3
ЛОКАЛЬНЫЙ СМЕТНЫЙ РАСЧЕТ № 4
ОБЪЕКТНАЯ СМЕТА
СВОДНЫЙ СМЕТНЫЙ РАСЧЕТ
ДОГОВОРНАЯ ЦЕНА
Расчеты к договорной цене
РАСЧЕТ ТЕХНИКО-ЭКОНОМИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ПРОЕКТА
9. ОХРАНА ТУДА
9.1. ЗАДАЧА ОХРАНЫ ТРУДА В СТРОИТЕЛЬСТВЕ
9.2. ОФОРМЛЕНИЕ И ЭСТЕТИКА СТРОИТЕЛЬНОЙ ПЛОЩАДКИ
9.3. АНАЛИЗ ОПАСНЫХ И ВРЕДНЫХ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ФАКТОРОВ НА СТРОИТЕЛЬНОЙ ПЛОЩАДКЕ
9.4. ТЕХНИКА БЕЗОПАСНОСТИ ПРИ МОНТАЖЕ МЕТАЛЛИЧЕСКИХ КОНСТРУКЦИЙ ЗДАНИЯ СРЕДНЕСОРТНОГО ПРОКАТНОГО СТАНА
9.5. ТЕХНИКА БЕЗОПАСНОСТИ ПРИ УСТРОЙСТВЕ КРОВЛИ
9.6. РАСЧЁТ ТРАВЕРСЫ ДЛЯ МОНТАЖА МЕТАЛЛИЧЕСКОЙ ФЕРМЫ ПРОЛЁТОМ 36 М
10. РЕФЕРАТ
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ЛИТЕРАТУРНЫХ ИСТОЧНИКОВ
С 1-ой по 8-ю оси здание имеет 2 пролета по 36 метров в осях A, B, C, с 8-ой по 20-ю – 3 пролёта (36, 36 и 30 м), с 20-ой по 24-ю – 4 пролёта (36, 20, 24 36 м), с 24-ой по 30-ю – 3 пролёта (20, 24, 36 м). А также одни из пролётов здания расположен перпендикулярно к остальным пролётам здания в осях H – E имеет ширину 30 м и длину в осях 120 м.
Высота здания 21,6 м (без учёта фонаря), отметка верха фонаря – 24,0 м.
Среднесортный стан, здание для которого проектируется в данном диплом проекте, предназначен для производства фасонных профилей, а именно:
- балок от №8 до №36 по DIN 1025-5, EN 19-57, DIN 1025-1, ГОСТ 8239-89;
- балок широкополочных от №10 до №40 по ГОСТ 26020-83;
- швеллеров от №8 до №36 по ГОСТ 8240-97 У и П;
- уголков равнополочных от №7 до № 16 по ГОСТ 8509-93.
Объем производства 1000 тыс. т/год проката в пакетах прямоугольного сече¬ния длиной 12 – 24 м, максимальной массой до 15т.
Среднесортный стан представляет собой современный технологический ком¬плекс оборудования, поставляемого фирмой SMS MEER, Германия.
В состав стана входят следующие отделения и участки:
1) склад литой заготовки, пролет Л1 - Е;
2) участок нагревательной печи с шагающими балками, пролет Н - Е;
3) участок рабочих клетей стана в составе двух непрерывных групп клетей, про¬лет С1 - D1;
4) участок холодильника, пролет С - D;
5) участок правки и резки готового проката, пролеты С - D, В- C1 и В - С;
6) участок штабелирования и обвязки пакетов, пролет В - С;
7) участок отгрузки со складом готовой продукции, пролет А - В. Оборудование стана размещается в многопролетном здании с поперечными и продольными пролетами.
Все оборудование стана, включая нагревательную печь с примыкающим обо¬рудованием загрузки-разгрузки заготовок, располагается на рабочей площадке с от¬меткой «+5.000 м».
Склады заготовок и готовой продукции размещаются на отметке «±0.000». Подача литой заготовки к нагревательной печи стана:
• при горячем посаде (до 50% объема производства) непосредственно с линии МНЛЗ;
• при холодном посаде со склада литой заготовки (пролет Е - Л1 электромосто¬вым краном грузоподъемностью – 32 тс на загрузочную решетку печи, рас¬положенную на отметке +5.000 м.
К зданию стана пристраивается главное электропомещение. В блоке со зданием стана сооружается вальцетокарная мастерская. Отстойник окалины размещается в от¬крытой эстакаде в непосредственной близости от здания стана. Здание бытового об¬служивания работников среднесортного стана, связанное со зданием стана теплым переходом, также размещается в непосредственной близости от здания стана.
Здание стана состоит из следующих пролетов:
- пролета Л1 - Е склада литой заготовки шириной 30 м, длиной 150 м, пристроен¬ный параллельно пролету Л - К склада литой заготовки ЭСПЦ;
- печного пролета Н- Е шириной 28 м, длиной 69 м, расположенного парал-лельно пролету Л1 - Е;
- станового пролета С1 - D1 шириной 30 м, длиной 108 м, расположенного пер¬пендикулярно пролету Н - Е;
- пролета С - D холодильника шириной 30 м, длиной 144 м, расположенного за становым пролетом со смещением осей рядов на 8000 мм;
- пролета B - C1 поперечного транспортера шириной 28 м, длиной 137 м, распо¬ложенного параллельно пролету С1 - D1
- пролета В - B1 мастерской подготовки клетей, расположенной в пролете В - C1 здания стана на отметке ±0.000;
- пролета В - С правки, резки, штабелирования и обвязки пакетов шириной 36 м, длиной 216 м, расположенного параллельно пролету С - D холодильника;
- пролета А - В склада готовой продукции шириной 36 м, длиной 277 м, распо¬ложенного параллельно пролетам В - С и В - С1.
Дата добавления: 06.05.2015
|
|
 2. ПС БЗ Пожежна сигналізація та блискавкозахист будівлі обслуговування ремонту великовантажних автомобілів | AutoCad
В якості приймально-контрольного приладу пожежної сигналізації передбачений ППКП "Тірас-16П".
ППКП "Тірас-16П" встановлюється в адміністративном приміщенні на 2-му поверсі. В данному приміщенні постійно знаходиться персонал.
Передбачено наступні технічні засоби:
- СПД-2 - димові оптичні сповіщувачи, призначені для контролю рівня задимленості приміщення;
- FTL-A1S - теплові сповіщувачи, встановлюються в приміщенні №102 на стелі і служать для виявлення зміни певного значення температури в приміщеннях;
- СПР - ручні пожежні сповіщувачі, встановлюються на шляхах евакуації на висоті 1,5м від рівня підлоги і служать для ручної подачі сигналу пожежної тривоги;
- СПД-2 Ех - димові оптичні сповіщувачи, іскробеспечного виконання, призначені для контролю рівня задимленості приміщення;
- СПТ Ех - теплові сповіщувачи, іскробеспечного виконання, встановлюються в приміщеннях №127 на стелі і служать для виявлення зміни певного значення температури в приміщеннях;
- СПР Ех - ручні пожежні сповіщувачі, іскробеспечного виконання, встановлюються в вибухонебезпечних приміщеннях на висоті 1,5м від рівня підлоги і служать для ручної подачі сигналу пожежної тривоги;
- МБІ-2 - модуль бар’єрного іскрозахисту, призначений для забезпечення пожежної охорони в вибухобезпечних приміщеннях і має маркування вибухозахищеності ExibllC;
- МРЛ-2.2 - модуль релейних ліній призначений для реалізації двох додаткових виходів «оповіщення» в приладах серії «Тірас-П».
Пожежні сповіщувачі необхідно встановлювати на відстані не меньш 0,5м від будь-яких стін або перегородок. Навколо кожного сповіщувача в радіусі 0,5м повинний бути вільний простір.
Резервний запас пожежних сповіщувачів (димових, теплових, ручних) повинен складати не менше 10% від загальної кількості їх в СПС.
Прилад приймально-контрольний пожежний «Тірас», служить для прийому сигналів тривоги від пожежних сповіщувачів, фіксації цих сигналів, контролю цілісності кабельних ліній сигналізації, передачі сигналів на пульт пожежного спостереження (через модуль комунікатора МЦА.GSM).
Резервне електроживлення ППКП "Тірас - 16П" з акумуляторною батареєю 12В, 12А/год, та блоком живлення БЖ-1230 з акумуляторною батареєю 12В, 18А/год. дозволяє в повному обсязі забезпечити безперервну роботу системи з сповіщувачами та оповіщувачами в режимі "Тривога".
Зовнішня блискавкозахисна система складається з блискавкоприймачів, струмовідводів і заземлювачів.
В якості блискавкоприймачів використовуються захисна сітка, яка прокладається на покрівлі.
У табл. 14 (ДСТУ Б В.2.5-38: 2008) для рівня захисту РБЗ ІІ наводиться значення гранично допустимого кроку чарунки сітки - 10х10 м.
Захисна сітка прокладається відкрито сталлю смугової гарячекатаної діаметром 8 мм. Для паралельного або перпендикулярного з'єднання сітки на даху будівлі використовуються затиски хрестоподібні з 4-ма отворами (1.1).
Для з'єднання сітки на даху з плоскою покрівлею використовуються покрівельні тримачі пластикові з бетоном (30.1), які кріпляться на відстані 1 м один від одного за допомогою клею для бітумних і бетонних тримачів.
Струмовідводи слід розташовувати по периметру об'єкту, що захищається, так, щоб середня відстань між ними була не менше 15 м (значення наведено в табл. 9. (ДСТУ Б В.2.5-38: 2008).
Струмовідводи виконані прутом залізним оцинкованим діаметром 8 мм відкрито на стінах.
Для кріплення прута на стінах будівлі використовуються тримачі універсальні довжиною 100мм (12.1), які кріпляться на відстані 1м один від одного.
З'єднання смугової сталі (повороти і з'єднання між смугами) виконуються за допомогою зажимів універсальних (9.1).
З'єднання електродів заземлювачів і горизонтальні пояси поблизу поверхні землі виконані сталлю смугової гарячекатаної 25х4мм.
З'єднувач контрольний з 4-ма отворами монтується біля землі і служить для з'єднання прута токоотвода зі смугою.
Пластиковий корпус для контрольного фасадного з'єднання (68.1) використовується для захисту контрольних з'єднань.
У грунтах з еквівалентним питомим опором 500 <ρ ≤ 1000 Ом • м до зовнішнього контуру, що складається з горизонтальних електродів в місцях приєднання струмовідводів для ІІ РБЗ приварено по 2 вертикальних електрода довжиною 3м кожен, на відстані 3м один від одного.
Передбачена в робочому проекті система призначена для:
- виявлення займань на ранній стадії розвитку пожежі по його характерними ознаками;
- реєстрації пожежної тривоги при виявленні загоряння або при натисканні кнопки ручного пожежного сповіщувача;
- виявлення несправностей самої установки;
- передавання тривожних сигналів до системи сповіщення про пожежу "Веллез";
- передавання тривожних сповіщень на пульт пожежного спостереження.
Система оповіщення про пожежу прийнята СО3 і об'єднана з системою дротового мовлення та складається з:
- ОС-1 - оповіщувачів пожежних світлових з написом «ВИХІД», що встановлюються на евакуаційних виходах з приміщень;
- гучномовців настінних 3АС100ПН, що встановлюються у службових приміщеннях;
- гучномовця рупорного 10ГР001, що встановлюється в зоні технічного обслуговування і призначений для трансляціі термінових сповіщень;
- регуляторів рівня гучності РП-03-4, що встановлюються в службових приміщеннях, та призначенні для керування рівня гучності гучномовців та переключення на максимальний рівень при передачі сповіщень;
- устаткування сповіщення "ВЕЛЛЕЗш-120-100" в моноблочному виконанні. що встановлюється в адміністративному приміщенні і призначенний для трансляції програм мовлення;
- устаткування формування спеціальних повідомлень ДМП02-FM/МР встановленного разом з обладнанням "ВЕЛЛЕЗш-120-100" і призначення для прийому з ефіру програм мовлення;
- коробок вогнестійких розподільчих КВР 01/30 - призначених розгалудження ліній сповіщення і для захисту їх від коротких замикань та механічних пошкоджень, від впливу вогню. Для використання КВР 01/30 в системі світлової сигналізації резистори замінити перемичками, що входять в комплект поставки;
- антени ефірної DIP 5/RZ, мачтою МА 3х40/2мм та консоллю L200А.
Консоль являє собою кронштейн для кріплення антени на стіну.
Рівень звукового сигналу оповіщувачів повинен бути на 15дБ більш рівня звукового тиску постійного шуму в захищуваних приміщеннях.
Оповіщувачі встановлюються на рівні 2,2м від рівня підлоги.
Акустичні гучномовці входять до складу установки системи мовного оповіщення типу "ВЕЛЛЕЗ", що складається з моноблока ВЕЛЛЕЗш-120-100, потужністю на 100 Вт.
Використовувана система відповідає вимогам ДБН В.1.1-7-2002.
Апаратура "ВЕЛЛЕЗ" встановлюється в адміністративному приміщенні на другому поверху і забезпечує стандартні повідомлення українською, російською та англійською мовами.
Живлення апаратури "ВЕЛЛЕЗ" від мережі ~ 220В або + 24В від блоку резервного живлення, що входить в комплект поставки.
Живлення "ОС-1" здійснюється від блоку резервного живлення БЖ1230 з акумуля- торною батареєю 12В 18А/год.
Система пожежної сигналізації. Система сповіщення про пожежу та система дротового мовлення. Загальні данні.
Структурна схема системи оповіщення про пожежу "Веллез"
Система пожежної сигналізації. Система сповіщення про пожежу та система дротового мовлення. Схема електричних пiдключень ППКП "Тiрас-16П"
Система пожежної сигналізації. Система сповіщення про пожежу та система дротового мовлення. Специфікація
Система пожежної сигналізації. Система сповіщення про пожежу та система дрото- вого мовлення. План розташування мереж пожежної сигнализації на 1-му поверсі
Система пожежної сигналізації. Система сповіщення про пожежу та система дрото- вого мовлення. План розташування мереж пожежної сигнализації на 2-му поверсі
Система пожежної сигналізації. Система сповіщення про пожежу та система дротового мовлення. План розташування мереж оповіщення на 1-му поверсі
Система пожежної сигналізації. Система сповіщення про пожежу та система дротового мовлення. План розташування мереж оповіщення на 2-му поверсі
Дата добавления: 03.07.2017
|
3. ЭС Реконструкция ЗРУ-10 ЗСК | АutoCad
-Установка четырех дополнительных резервных( ф.25,26,27,28) камер КСО 202 в ЗРУ-10 кВ по две на каждую секцию шин; с вакуумным выключателем имеющим электромагнитный привод с магнитной защёлкой, управляемый с помощью входящего в комплект выносного блока управления БУ/TEL--220-05А,микропроцессорными блоками защиты "SEPAM1000+". и в/в учетом электроэнергии ( ф.25,26,27,28).
- Проверка существующих трансформаторов тока на вводных фидерах 7и 8 ЗРУ-10кВ завода ЗСК .
- Проверка и замена установленных трансформаторов тока в ячейках отходящих фидеров № 4и №17 П/Ст35/10 " ".
- Проверка и замена установленных трансформаторов тока в ячейках отходящих фидеров 18и27 ЗРУ-10кВ завода ЗСК .
- Проверка установленных трансформаторов тока в ячейках отходящих фидеров13,15,20,22 ЗРУ-10кВ завода
- Выбор трансформаторов тока на отходящих проектируемых ячейках фидера №25,26 и28 .
-Расчет токов короткого замыкания на шинах 10 кВ ПС фидер 4, 17.
-Расчет токов короткого замыкания на шинах 10 кВ ЗРУ-10 ЗСК .
-Проверка пропускной способности кабельных линий фидера № 4и фидера №17 П/Ст35/10 " .
-Расчет - проверка уставок релейной защиты фидера № 4и фидера №17 П/Ст35/10 " ".
--Проверка пропускной способности кабельных линий отходящих фидеров 13,15,18,20,22и27 ) .
-Расчет - проверка уставок релейной защиты отходящих фидеров 13,15,18,20,22и27 )
- Заземление ЗРУ-10 кВ .
ПРоект прошел экспертизу и введен в эксплуатацию в 2017г
Электроснабжение 10 кВ.ЗСК . ЗРУ -10кВ Общие данные
Схема электроснабжения ЗРУ -10кВ ЗСК .
ЗРУ -10кВ ЗСК. План расположения оборудования.
Установка приборов учета камера КСО-202. ЗРУ -10кВ.
Цепи оперативного тока Подключение выключателz BB/TEL к SEPAM
Ввод 10 кВ с выключателем BB/TEL и МПЗ SEPAM Поясняющая схема. Цепи тока и напряжения
Ввод 10 кВ с выключателем BB/TEL и МПЗ SEPAM Поясняющая схема. Цепи тока и напряжения. ПитаниеSEPAM
Линия 10 кВ к трансформатору с выключ BB/TEL и МПЗ SEPAM S40 Поясняющая схема.Цепи оперативного тока
Линия 10 кВ к трансформатору с выключ BB/TEL и МПЗ SEPAM S40 Поясняющая схема. Цепи тока и напряжения. ПитаниеSEPAM
Дата добавления: 26.03.2018
|
4. Дипломний проект - Технологічний комплекс для проведення цементувальних робіт АНЦ-320 з розробкою і дослідженням зносостійкого приводу робочих елементів | Компас
ВСТУП
1 ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОГЛЯД
1.1 Історичний розвиток процесу цементування свердловини
1.2 Призначення та особливості проведення цементування свердловин
1.3 Основи комплектації і технології компонування для проведення цементувальних робіт
1.4 Основне технологічне обладнання для проведення цементування свердловини
1.4.1 Комплектність обладнання
1.4.2 Кінематична схема цементувального агрегата
1.5 Типи з’єднань основних елементів кінематичних схем
1.5.1 Шпонкові з’єднання
1.5.2 Шліцьові з’єднання
1.6 Висновок до розділу
2 ВИБІР ТЕХНОЛОГІЧННОГО ОБЛАДНАННЯ 2.1 Розрахунок та вибір технологічного обладнання
2.2 Опис підібраного обладнання
2.3 Висновок до розділу
3 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
4 ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКА РОБОТА
4.1 Обгрунтування необхідності проведення дослідно-конструкторської роботи
4.2 Опис існуючих конструкцій з’єднувальних елементів, які застосовуються для передачі обертового моменту
4.3 Особливості розрахунків шпонкових та шліцевих з'єднань
4.4 Теоретичні основи визначення досліджувальних параметрів роботи проміжного вала цементувального агрегата АНЦ-320
4.5 Експериментальне дослідження
4.5.1 Обгрунтування конструкції досліджувального стенда
4.5.2 Проведення експерименту
4.5.3 Результати отримані за допомогою стенда
4.6 Порівняльний аналіз теоретичних і практичних розрахунків
4.7 Документація на патент
4.7.1 Опис винаходу
4.7.2 Формула винаходу патента
4.7.3 Реферат патента
5 ОПИС ТЕХНІЧНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ
5.1 Конструкція приводу робочих елементів агрегату АНЦ-320 базового виконання
5.2 Запропонована конструкція приводу робочих елементів
5.3 Висновок до розділу
6 РОЗРАХУНОК ПРАЦЕЗДАТНОСТІ
6.1 Перевірка працездатності розроблених шліцьових з’єднань
6.1.1 Перевірка модернізованого хвостовика проміжного вала на зріз та зминання
6.1.2 Перевірка модернізованого веденого вала коробки відбору потужності на зріз та зминання
6.2 Перевірка міцності вала на згин та кручення
6.3 Перевірка вала на витривалість
6.4 Висновок до розділу
7 ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА РЕМОНТ ОБЛАДНАННЯ
7.1 План-графік планово-попереджувальних ремонтів
7.2 Типовий процес ремонту
7.3 Умови експлуатації та аналіз діючих навантажень
7.4 Карта змащування обладнання
7.5 Типові види і причини спрацювання і відмов елементів обладнання
7.6 Зміст технічного обслуговування обладнання. Перелік та послідовність робіт при технічному обслуговуванні і поточному ремонті
7.7 Технологія відновлення спрацьованих деталей
7.8 Поверхневе зміцнення
7.9 Розрахунок припусків на обробку вала
7.10 Розрахунок режимів різання
7.11 Висновок до розділу
8 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ З МОНТАЖУ ОБЛАДНАННЯ
8.1 Монтаж обладнання
8.2 Структурне планування
8.3 Календарне планування
8.4 Оптимізація мережевих моделей
8.5 Оперативне управління
9 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
9.1.1 Шкідливі та небезпечні фактори, що виникають в процесі експлуатації АНЦ-320
9.1.2 Дотримання вимог нормативно правових актів з охорони праці в процесі проектування
9.1.3 Інженерні рішення і пропозиції по забезпеченню безпеки технологічного обладнання передбачені в процесі
9.1.4 Розрахунок октавного рівня звукового тивку
9.2.1 Технологічне обґрунтування можливості застосування АНЦ-320 під час виникнення надзвичайної ситуації
9.2.2 Розрахунок осередку ураження при вибуху
10 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГОСЕРЕДОВИЩА
11 ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТКИ
1. Проміжний вал з муфтою. Модернізований (СК)
2. Коробка відбіру потужності. Аналог. (СК)
3. Коробка відбору потужності. Модернізована (СК)
4. Вал проміжний з муфтою. Аналог. (СК)
5. Агрегат насосний цементувальний АНЦ-320 (СК)
6. Стенд для визначення механічних характеристик шліців. Схема випробування.
7. Маніфольд агрегату насосного цементувального АНЦ-320. Вид загальний.
8. Технологічний процес виготовлення вала
9. Вал проміжний. Модернізований.
10. Вал ведений. Аналог.
11. Вал проміжний. Аналог.
12. Вал ведений. Модернізований.
13. Деталювання: Зубчасте колесо, Напівмуфта, Кришка, Кришка підшипника задня, Кришка підшипника передня
В результаті проведення розрахунку цементування свердловини №6 Великомостівського газового родовища, було визначено, що необхідно використовувати цементувальний агрегат АНЦ-320.Для проведення якісного процесу необхідно використовувати 6 агрегата.
Агрегат АНЦ-320 (цементувальних агрегат) призначений для нагнітання робочих рідин при цементуванні свердловин в процесі буріння і капітального ремонту, а також при проведенні інших промивально-продавлювальних робіт на нафтових і газових свердловин. Також АНЦ-320 використовують при міжпластовому гідравлічному розриві, гідро-піскоструминної перфорації, при обпресування свердловин і промиванні піщаних пробок <8]. Установка цементувального агрегату монтується на шасі Урал-4320, Камаз і КраЗ. Склад установки: монтажна база; насос високого тиску; маніфольд; водоподаючим блок. Насос високого тиску НЦ-320-горизонтальний, двопоршневий, двостороннього дії який з вбудованим черв'ячним редуктором підвищеної навантажувальної здатності. Розроблено на базі насоса 9Т, основні деталі насосів взаємозамінні.
Технічні характеристики цементувального агрегата АНЦ-320:
В даній магістерській роботі проведений аналіз роботи обладнання для цементування свердловини, охарактеризований насосний цементувальний агрегат АНЦ-320, який використовується для проведення цементувальних робіт. Проведено вибір і розрахунок обладнання.
На розробку було прийнято зносостійкий привід робочих елементів агрегата, а саме коробку відбору потужності і проміжний вал з муфтою, в якості модернізації запропоновано замінити шпонкове з’єднання на валах на шліцьове з евольвентним профілем. Для більш якісного результату було підібрано нову марку сталі 12Х2Н4А, найбільшого допустимого напруження на зріз та зминання, для виготовлення вала і з’єднання на ньому. Евольвентна форма шліців є найкращою формою зі сторони дії різних діючих сил. Так як при евольвентній формі шліца концентрація напружень розподілена по всій формі, а не в одній точці як у інших випадках, то швидкість зносу зменшується і тим самим збільшується довговічність. А запропонована сталь 12Х2Н4А, за рахунок допустимої межі міцності, збільшить міжремонтний період роботи з’єднувальних елементів агрегата.
Дані зміни будуть забезпечувати підвищення надійності, довговічності і зносостійкості вузлів цементувального агрегата, що дасть можливість працювати з великими навантаженнями і забезпечить кращу роботу під час виконування цементувальних робіт.
У магістерській роботі було описано ремонтні заходи для базового та удосконаленого устаткування, розглянуто можливі несправності насосного цементувального агрегатта АНЦ-320 та заходи щодо їх усунення.
Наведений комплекс організаційно-технічних заходів щодо проведення модернізації агрегату. Також описано вплив процесу цементування свердловини на людину та навколишнє середовище, способи по зменшенню негативних наслідків та можливості використання АНЦ-320 при виникненні надзвичайної ситуації.
В економічній частині розрахований економічний ефект від впровадження нового обладнання і доведено, що реалізація даного проекту є доцільною та економічно вигідною.
Дата добавления: 20.05.2019
|
5. Дипломний проект - 21-ти поверховий житловий будинок в м. Київ | AutoCad
Вступ
1. Архітектурно-будівельний розділ
1.1. Функціональні основи проектування житлових будівель
1.2. Генеральний план
1.3. Об'ємно-планувальне рішення
1.3.1. Будівельна фізика
1.4. Конструктивне рішення будівлі
1.4.1. Фундаменти
1.4.2. Стіни
1.4.3. Плита перекриття та покриття
1.4.4. Сходи
1.4.5. Покрівля
1.4.6. Вікна
1.4.7. Двері
1.4.8. Підлоги
1.4.9. Зовнішнє і внутрішнє опорядження
1.4.10. Опалення
1.4.11. Водопостачання
1.4.12. Каналізація
1.4.13. Енергозабезпечення
1.4.14. Телебачення
1.4.15. Радіо
1.4.16. Телефонізація
1.4.17. Сміттєпровід
2. Розрахунково-конструктивний розділ
2.1. Розрахунок залізобетонного монолітного каркасу
2.2. Ізополя переміщень каркасу
2.2.1. Зусилля і армування фундаментної плити
2.2.2. Зусилля і армування плити перекриття над підвалом
2.2.3. Розрахунок пілонів 3-го поверху
2.3. Основи і фундаменти
2.3.1. Інженерно-геологічні умови майданчику
2.3.2. Оцінка ґрунтових умов будівельного майданчика
2.3.3. Визначення осадки основи
2.3.4. Визначення коефіцієнтів постелі
2.3.5. Визначення навантаження на плиту
2.3.6. Розрахунок армування фундаментних плит з урахуванням дійсного характеру розподілу фізико-механічних характеристик ґрунту C1, C2 по площині плит
3. Технології та організації будівництва
3.1. Умови забезпечення будівництва
3.2. Обґрунтування тривалості будівництва
3.3. Визначення складу та об’єму робіт
3.4. Вибір методів виконання робіт
3.5. Вибір комплектів будівельних машин та механізмів
3.6. Технологія виконання будівельних процесів. Технологічна карта на влаштування пальового фундаменту
3.7. Розрахунок потреби матеріально-технічних ресурсів
3.8. Проектування будівельного генерального плану
3.8.1. Розрахунок побутових, адміністративних і санітарно-побутових приміщень тимчасового призначення
3.8.2. Розрахунок складських приміщень і площадок
3.8.3. Забезпечення будівництва електроенергією
3.8.4. Розрахунок забезпечення будівництва тимчасовим водопостачанням
4. Економіка будівництва
4.1. Визначення кошторисної вартості будівництва
4.2. Розрахунок економічного ефекту впровадження нової технології
4.3. Техніко-економічна оцінка проекту будівництва
Зведений кошторисний розрахунок
Розрахунки до глав 1,3-7 зведеного кошторисного розрахунку
Об’єктний котошторис на будівництво
Локальний кошторис на електромонтажні та слабкострумні роботи
Локальний кошторис на внутрішні санітарно-технічні роботи
Локальний кошторис на монтаж технологічного устаткування
5. Охорона праці і поведінка в надзвичайних ситуаціях
5.1. Система охорони праці
5.2. Виробнича санітарія
5.2.1. Розрахунок тимчасовий санітарно-побутових приміщень
5.2.2. Розрахунок освітлення будівельного майданчика
5.2.3. Розрахунок тимчасового водопроводу для побутових та пожежних потреб
5.2.4. Аналіз основних постійних шкідливостей об’єкту та боротьба з виробничими шкідливостями (шум вібрація)
5.3. Техніка безпеки СНиП III-4-80 «Правила производства и приёмки работ. Техника безопасности в строительстве»
5.4. Пожежна безпека
5.5. Електробезпека безпека на будівництві
Список використаних джерел
Житловий будинок запроектовано 21-ти поверховим односекційним, в складі якого ліфтовий блок, сходова клітина, окремий ліфт, житлова частина
Сходова клітина незадимлювана, тип Н-1, з шириною маршів 1200мм, поповерховим природнім освітленням, лоджією 1200мм на кожному поверсі. На першому поверсі через незадимлювана зону лоджія виходить у вестибуль. Цією ж сходовою клітиною через окремий вхід відокремлений від висотної частини протипожежною перегородкою можна потрапити на рівень підземного поверху.
Окремий ліфт вантажопідйомністю 1000 кг п'ятий по кількості, запроектовано для обслуговування 20-го та 24-го поверхів, на яких знаходяться дворівневі квартири типу «пентхауз». Житлова частина поповерхово з 2 по 19й поверх запроектована із шести квартир об'єднаних між квартирним коридором, який є виходом до ліфтового холу і до незадимлюваної сходової клітини. На поверсі – дві 2-х кімнатні, дві 3-х кімнатні і дві 4-х кімнатні квартири. Всі квартири є поліпшеного планування, з підвищеним забезпеченням житлової площі на одного мешканця будинку. В 3х і 4х кімнатних квартирах при кожній спальні є окрема ванна кімната. Кожна квартира має лоджію з протипожежним відстійником.
На 20-21 поверхах запроектовано дві квартири типу «пентхауз». Обидві квартири двохповерхові. На першому рівні – загальні кімнати, хол, ігрові кімнати, кухня, їдальня, басейн, тренажерний зал, сауна. По периметру квартири знаходиться відкрита тераса. На другому рівні - спальна зона і робочий кабінет.
«Пентхаузи» відокремлені від всіх нижніх квартир технічним поверхом, який дає можливість організувати інженерні комунікації і запроектувати кімнати «пентхаузів» великої площі.
Над «пентхаузами» експлуатована покрівля, яка належить цим квартирам. Вище знаходяться два технічні поверхи в яких розміщуються венткамери підпору повітря і машинні відділення ліфтів та кімната телебачення.
Верхівка будинку завершується круглою терасою, яка повсякденно використовуватиметься як тераса, а в разі надзвичайних обставин - як майданчик з якого можна евакуювати людей за допомогою вертольота.
Покриття всіх терас виконується з негорючих матеріалів.
На першому поверсі запроектовані не житлові приміщення, які забезпечуються інженерними комунікаціями з максимальною можливістю функцій цих приміщень. Всі вони мають свої окремі входи і евакуаційні виходи.
В підземному (цокольному) поверсі запроектовані необхідні технічні приміщення для інженерного забезпечення житлового будинку, а також підземний паркінг на 89 автомобілів.
Споруда односекційна 21-поверхова з примикаючою підземною частиною. Конструктивна схема будівлі прийнята з несучими конструкціями рамно-звя'зкового монолітного залізобетонного каркасу.
Просторова жорсткість та стійкість будівлі забезпечується конструкціями залізобетонного каркасу, пілонами, діафрагмами жорсткості, об'єднаними між собою та з перекриттями в єдину просторову систему.
Фундаменти – залізобетонна плита на пружній основі, товщиною 1,8 м, яка розташована на піщаній подушці з крупнозернистого піску потужністю 0,5 м.Монолітна фундаментна плита, перехресні стіи та перекриття над підвалом з'єднанні в загальну систему. Розміри в плані 53,0мх27,0м. Для зниження додаткових зусиль, проектом передбачений шов ковзання по бетонній підготовці, для можливості врізання споруди проектом передбачена ущільнена подушка із середньозернистого піску. Для захисту підвалу від підземних вод передбачена дренажна система. Також проектом передбачена можливість вирівнювання шахт ліфтів.
Всі основні несучі конструкції - колони, пілони, діафрагми жорсткості виконані в монолітному залізобетоні, бетон кл. В30. Товщина стін в межах 220-500 мм. Арматура по ДСТУ 3760-98. Зовнішні огороджуючі конструкції самонесучі з ефективним утеплювачем, що спираються на плити перекриття.
Перегородки цегляні, товщиною 120 та 250 мм. Цегла по ДСТУ Б.В.2.7.-61-97.
Плити перекриття та покриття
Виконані монолітні залізобетонні, товщина плит перекриттів – 180 мм. Арматура по ДСТУ 3760-98
По плиті передбачається влаштування багатошарової конструкції покрівлі:
- шар із щебеня фракції 5-25 – 40 мм;
- роздільний шар із руберойду підкладного марки РПП-300, ГОСТ 10923-82;
- водоізоляційний шар – 1 шар армогідробутила АК1 ТУ 21-27-96-82 на підкладці із пергаміну ПП-300 ГОСТ 2697-83
- підстилаючий шар – вирівнювання піском по ГОСТу 8736-77 по основі із цементно-піщаної стяжки М100 – 45 мм;
- керамзитовий гравій;
- шар руберойду підкладного із посипкою марки РПП-3005, ГОСТ 10923-82 на гарячій бітумній мастиці марки МБК-Г-55 ГОСТ 2889-80;
- вирівнююча стяжка із цементно-піщаного розчину марки 50 – 15 мм;
- з/б плита покриття – 220 мм.
Техніко-економічні показники
Дата добавления: 15.04.2020
|
 6. Курсовий проект - Цех для ремонта комбайна на 10 постановчих мест | AutoCad
1.Вступ
2.Вихідні дані
3.Генеральний план
4.Розрахунки до архітектурно-конструктивної частини проекту
5.Обємно-планувальне рішення будівлі
6.Короткий опис прийнятих конструктивних елементів будівлі
7.Опорядження будівлі
8.Інженерне обладнення
9.Специфікація столярних виробів
10.Специфікація збірних бетонних та залізобетонних виробів і конструкцій
Стіни даної промислової споруди прийняті із збірних залізобетонних панелей. Залізобетонні панелі прийняті одношаровими різних розмірів та типів згідно типового проекту. Панель марки ПС 600.9.20-Я-1 розміром 5960мм х 880 мм х 200мм, марки ПС 600.12.20-Я-1 розміром 5960мм х 1180 мм х 200мм, марки ПС 600.18.20-Я-1 розміром 5960мм х 1780 мм х 200мм, марки ПС 620.12.20-Я-11 розміром 6190мм х 1180 мм х 200мм, марки ПС 620.18.20-Я-11 розміром 6190мм х 1780 мм х 200мм, марки ПС295.12.20-Я-2 розміром 2950мм х 1180мм х 200мм, марки ПС295.9.20-Я-2 розмірами 2950мм х 880мм х200мм, марки ПС115.12.20-Я розмірами 1150мм х 1180мм х 200мм, марки ПС115.18.20-Я розмірами 1150мм х 1780мм х 200мм, марки ПС55.12.20-Я розмірами 550мм х 1180мм х 200мм.
В будівлі запроектовано цегляна стіни товщиною 250мм на, які кладуть плити перекриття.
В будівлі, що проектується передбачені збірні залізобетонні фундаменти.
Збірні фундаменти - стаканного типу розмірами 1800мм х 2100 мм марка ФА4-1 та висота стаканів h=1500, під фахверкової колони стакан типу розмірів 1500мм х1500 мм марки ФФ1-1 та висота стакана h=1500 .Фундаменти виготовлені із бетону марки 200.
Глибина закладання фундаментів: стаканного типу – 1,65 м.
Поверх фундаментів влаштовують фундаментні балки марки: ФБ6-2 трапеціїної форми з відповідно розмірами 260мм / 200мм,h=450мм і довжиною l=5,05 і фундаментна балка для цегляної стіни з розмірами 6000мм х 300мм х 450мм. Перед влаштуванням фундаментів, основний природній грунт в котлавані, який буде сприймати навантаження від конструкцій будівлі, вирівнюється шаром піску товщиною 150 мм. Для захисту фундаменту від вологи їх покривають гідроізоляцією у вигляді 1 шару рубероїда.
Дата добавления: 07.05.2021
|
© Rundex 1.2 |
